БОЛЬШАЯ НУЖДА

• БОЛЬШАЯ НУЖДА highly coll

[NP; sing only; fixed WO]

=====

⇒ the act of moving one's bowels:

- (go <do>) number two;

- (do < go do> one's business.

     ♦ "С тех пор как ты поселился, мы никто ни разу не видели, чтобы ты в туалет пошёл. Ну, ладно, по большой нужде еще ладно! Но ведь ни разу даже по малой... даже по малой!" (Ерофеев 1). "From the time you moved in we've not seen you go to the toilet once. OK, we're not speaking about number two. But not even number one, not even number one!" (1a).

1) gener. große Notdurft

2) euph. das große Bedürfnis

большая нужда

малая нужда

что за нужда

большая дорога

большая нужда

большая разница

большая рука

большая шишка

не большая хитрость

ж

1. ἡ ἀνάγκη, ἡ χρεία:

2. (бедность) ἡ ἐλλειψη [-ις], ἡ στέρηση [-ις], ἡ φτώχεια, ἡ ἀνέχεια:

и Нужда

1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];

2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;

3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;

4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.

* * *

диал. н`ужа

1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів

2) ( потребность) потре́ба, нужда́

the act of moving one's bowels: (go (do» number two

• необходимость

• нужда потребность

• потребность

* * *

1) необходи́мость ж, на́добность ж, потре́бность ж; нужда́ ж (в чём-л.)

2) нужда́ ж

* * *

[\szükséget, \szüksége] 1. (szükségesség, kényszerűség) необходимость, надобность, потребность;

что-л.;

2. (kereslet) спрос (на что-л.);

3. (ínség, szegénység) нужда, бедность; (nyomor) нищета; (baj) беда; (szerencsétlenség) бедствие; бедственное положение; (hiány) недостаток; (nélkülözés) лишения s., tsz.; (gond) заботы n., tsz.;

4.

1) нужда, потребность

2) естественная ( физическая) потребность

1) потребность, нужда (nach D в чём-л.); pl тж. запросы

2) pl уст. всё необходимое

кит.

1. большой, огромный; великий;

чоң шаар большой город;

уулуң жаман болсо да, чоң болсун погов. пусть сын твой будет плохим, но пусть будет большим (здоровым, сильным);

чоң милдет огромная задача;

салымы чоң его вклад велик;

чоң натыйжа большой результат;

чоң сумма большая сумма;

чоң кубаныч большая радость;

чоң мааниге ээ имеет большое значение;

2. старший (по возрасту);

чоң ата дед по отцу;

чоң эне бабушка по отцу;

чоң ава южн. дядя по отцу;

чоң кыз взрослая девушка;

чоң-кичине и стар и млад;

кэттэ чоң ата см. кетте;

3. начальник; набольший;

чоңдор начальники, начальство;

чоң аягыңды чоңго атап ич погов. большую чашу выпей за большого (человека);

4. перен. "большая нужда";

чоңуна отур- сесть "за большой нуждой";

5. очень, весьма;

чоң той- насытиться, наесться до отвала;

Супахан, чоң тойгон каздай майпалаңдап, көчөгө карай жөнөдү Супахан, переваливаясь, как наевшийся гусь, направилась в сторону улицы;

көзүн чоң ачты он широко открыл глаза;

көзүн чоң-чоң ачып, карап калды он уставился широко открытыми глазами;

чоң кубан- очень обрадоваться;

кудай чоң сактаган экен бог от большой беды спас;

чоң бут то же, что чоңбут.

1) Общая лексика: "правая рука" (e.g., his number two), второй номер

2) Разговорное выражение: ка-ка, каканье

3) Австралийский сленг: большая нужда

4) Детская речь: (to do) сходить по большому (whereas number one - по-маленькому, исп-ся с do/make/go)

5) Сленг: второй по влиянию, второй по значению, второй по имеющейся власти, второй по званию, испражняться

6) Табуированная лексика: дефекация, испражнение

«второй сорт»

помощник, ассистент; заместитель

большая нужда, ка-ка

1. позыв к стулу;

жаман иттин чычкысы түлкү кууганда келет погов. у дрянной собаки "большая нужда" приходит во время гона лисы;

2. перен. нетерпение, нетерпёж;

чычкысы кырыдып калды или чычкысы кайнады он сгорает от нетерпения, ему невтерпёж (напр. о человеке, который с нетерпением ждёт еды);

чычкың кырылып баратабы? что тебе так приспичило?, чего тебе не терпится?

эвф. большая нужда

общ. большая нужда

* * *